Хей, мафиози, что по легендам?
Сегодня я хочу вам поведать мою историю, которая крутится вокруг закладок, мефедрона и моего осознания того, что я ЛГБТ человек. Как-то раз, я решил кутить на полную и отжигать с друзьями. Нам уже надоел простой кайф, и мы решили поколоться на что-то поинтереснее.
Начали мы, конечно же, с первитина. Ведь это такой топчик, который позволяет тебе быть в нирване. Вот такая вот отрава, да вкусная и сладкая. Передернешься пару раз, и ты уже держишься на самой вершине, готовый покорить мир...
Однажды, пока я мазался этими закладками, я встретил парня, который раскумаривает мой взгляд. Он был таким красивым, таким неповторимым, и я был зачарован. Внезапно, я осознал, что чувствую к нему нечто большее, чем просто дружескую симпатию. Это было что-то грандиозное, волшебное.
Долго я боролся с собой, пытаясь прикрыть свои душевные мазки от других. Но, мы все знаем, что непоколотый наркоман неспособен скрывать свою истинную природу. Так случилось, что мой друг сообразил, что я кутюсь не только закладками, но и стафом, который имеет форму ЛГБТ-символа.
Как только он это понял, моя жизнь перевернулась с ног на голову. Вечеринки и наркотики стали задвигаться на задний план, а мои внутренние демоны стали требовать освобождения от темных секретов. Я понял, что я не могу больше этого терпеть, я должен выйти из шкафа.
Я начал постепенно открываться перед своими друзьями, рассказывать им обо всех моих страхах и сомнениях. Мне стало легче, потому что они приняли меня таким, какой я есть. Этот опыт изменил меня как наркомана и как человека в целом.
Я осознал, что быть ЛГБТ человеком не значит быть хуже или лучше других, это всего лишь еще один аспект моей личности. Теперь я горжусь тем, кто я есть, и принимаю себя таким, какой меня создала природа.
Так что, друзья, не бойтесь быть открытыми и искренними перед собой и окружающими. Ведь настоящий кайф в том, чтобы быть собой и не прятаться за наркотиками и иллюзиями.
И помните, что мы все люди, независимо от сексуальной ориентации или статуса наркомана. Мы заслуживаем любви, уважения и понимания. Все остальное - всего лишь детали, которые делают нас уникальными и прекрасными.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |